Герої Крут -наша слава, наша історія

віртуальна виставка

«Пізнай свій край, себе, свій рід, свій нарід, свою землю — і ти побачиш свій шлях у життя», український філософ Г. Сковорода.

#RadioSvoboda.100-річчя бою під Крутами. Вшанування Героїв битви з більшовиками

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

До Дня пам’яті Героїв Крут

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Важливі акценти

  • Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.
  • Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
  • Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.
  • Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.
  • Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.
  • Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.
#RadioSvoboda. Бій під Крутами — як це було

Перша незалежність

У 1917 році постала Українська Центральна Рада, згодом була створена Українська Народна Республіка.

Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. У ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ в Україні, не пропускати із фронту (Першої світової війни) на Дон антибільшовицькі сили і відмовитися від утворення окремого Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили більшовицьку Росію у втручанні у внутрішні справи України та розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні”.

7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки…

Перші кіборги

29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв при 16 кулеметах та з однією гарматою на залiзничнiй платформi. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота — 27 юнаків, — заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб…

Світлина робота офіцера Армії УНР, художника Леоніда Перфецького “Оборона студентським куренем залізничної станції Крути, 29 січня 1918 року”, акварель. Джерело: мистецький альманах “Артес”

Брестський мирний договір

Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу уряду укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору. Він визначав:

  • визнання Четверним союзом самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;
  • перехід Холмщини та Підляшшя до складу України; Східна Галичина та Буковина мали бути виділені в окремий коронний край Австро-Угорщини;
  • кордон із Польщею, що мав бути визначений комісією “на основі етнографічних відносин і бажань людности”;
  • відмову сторін від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною;
  • обмін військовополоненими та встановлення дипломатичних відносин;
  • постачання УНР іншій стороні до 31 липня 1918 року 60 мільйонів пудів хліба, 2750 тисяч пудів м’яса, іншу сільгосппродукцію та промислову сировину.

Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Михайла Муравйова підійшли до Києва. …Жертвами “червоного терору” стали декілька тисяч киян. Вже наприкінці лютого 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ українці почали звільнення України від більшовиків. У квітні було звільнено майже всю Україну.

Бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Бій під Крутами в книгах

В’ятрович, Володимир. (Не)історичні миті [Текст] : нариси про минулі сто років / Володимир В’ятрович. — 2-ге вид. — Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2018. — 176 с. : фотогр. — Всього екземплярів у відділах : БФ 8 (1), БФ 9 (1), БФ 11 (1), БФ 19 (1)

Анотація: Нова книга Володимира В’ятровича не є науко-популярною у традиційному розумінні цього слова. Але він не зміг би її написати, якби не був професійним істориком, що глибоко «сидить» у темі. У цій збірці коротких нарисів ідеться про події, довести факт яких неможливо жодним документом. Бурхливе XX століття їх просто нам не лишило. Але тонке відчуття духу того часу підказує авторові, що вони могли відбутися. І хтозна, чи не відбулися… Так, автор свідомий того, що історія не знає слова «якби». А все ж йому не бракує відваги переступити через цю аксіому. Як і відваги спробувати перо в текстах, що більше тяжіють до літератури, ніж до публіцистики. (Не)історичні миті, які лягли в основу цієї книжки, вихоплено з останнього століття української історії: потяг, що везе київських студентів під станцію Крути; хлопчик в українському селі, який вимирає від голоду 1933-го; останні бійці УПА в останній криївці; радянський концтабір, де гине поет, але лишаються жити його вірші. Автор доводить свої оповіді до сьогодення — Майдану 2014-го й російсько-української війни. Це 38 нарисів-миттєвостей — маленьких уламків мозаїки, що вкупі творять велике полотно історії, з її яскравими й похмурими кольорами, тонами й напівтонами.

Журавльов, Денис Володимирович. Визначні битви та полководці української історії [Текст] : карти, озброєння, тактика, наслідки / Д. В. Журавльов. — Х. : Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2013. — 416 с. : ілюстр. — Бібліогр. : с. 410–412. — Бій під Крутами. — С. 268–274. — Всього екземплярів у відділах: : БФ А (1)

Анотація: Книгу присвячено подіям IX-XX ст., які потрапили на скрижалі історії України, і полководцям, що творили цю історію як своїми перемогами, так і поразками. Багато уваги приділено розподілу сил сторін, їхньому озброєнню, тактиці ведення бою, його наслідкам. Для тих, хто цікавиться військовою історією, особливий інтерес становитимуть карти баталій і чисельні викладки з біографій воєначальників і командирів.

Журавльов, Денис Володимирович. 100 ключових подій української історії [Текст] / Д. В. Журавльов. — Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2013. — 400 с. — Бібліогр. : с. 395. — Бій під Крутами. — С. 277–282. — Всього екземплярів у відділах: БФ П (1), чз (1), кх (1), юн (1)

Анотація: У книзі подано інформацію про ключові події ІХ-ХХ ст., що вплинули на життя України та українців у багатьох аспектах: політичному, соціальному, культурному. Детально розглянуто як передумови й причини кожної події, так і її перебіг та наслідки для сучасного нашої країни.

Сорока, Юрій Володимирович. Бій під Крутами [Текст] / Ю. Сорока. — Х. : Фоліо, 2014. — 122 с. — (Знамениті події історії України). — Загл. обл. : Бій під Крутами 1918. — На опр. авт. не зазначено. — Всього екземплярів у відділах: БФ 8 (1), БФ 9 (1), БФ 11 (1), БФ 15 (1), БФ 16 (1), БФ 19 (1), БФ Ка (1), БФ С (1), БФ Ст (1), кх (1)

Анотація: 29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.

Крути [Текст] : січень 1918 року : документи : матеріали : дослідження : кіносценарій / Істор.- культ. тов. “Герої Крут” ; упоряд. Я. Д. Гаврилюк. — Вид. 2-ге, виправл. і доповн. — К. : Просвіта, 2010. — 880 с. : кольор. фотогр. , ілюстр. — Всього екземплярів у відділах: БФ 14 (1)

Анотація: До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення,спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С.Єфремова, Д.Дорошенка, М.Грушевського, Є.Маланюка, Людмили Старицької-Черняхівської та інших видатних особистостей доби Української революції 1917 -1921 рр. Збірник упорядковано у хронологічному порядку, починаючи з кінця 1917 р. по 2010 р. Звершує видання кіносценарій «Крути» та доповнення до розділів. Адресується дослідникам, викладачам вищих навчальних закладів, учителям шкіл, студентам, широкому колу читачів.

Тур-Коновалов, Костянтин. Крути 1918 [Текст] : кінороман / Костянтин Тур-Коновалов. — Х. : Клуб сімейного дозвілля, [2019]. — 224 с. — Всього екземплярів у відділах : аб (1), кх (1)

Анотація: Січень 1918 року видався по-справжньому холодним. От-от на Київ мали рушити більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки УНР Андрій та Олекса опиняються серед оборонців залізничної станції Крути. Такі схожі, але й такі різні брати, обоє до нестями закохані у курсистку Софію, брати без роздумів рушили захищати Україну. Раптом стається непередбачуване: спалахує повстання на заводі «Арсенал». І на боротьбу із заколотом направляють елітні боєздатні частини. Супроти вишколеного війська Муравйова на станції крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери. Ходять чутки, що серед українських загонів є агент більшовиків, який передає інформацію «червоним». Андрій ще не знає, що йому добре відоме обличчя зрадника… У горнилі бою, не шкодуючи власних життів, змагаючись за незалежність та любов. Сто років тому, як і сьогодні, без страху та сумнівів вони підуть у бій захищати найдорожче…

Бібліографія статей

Власенко, Світлана. На шану відважних героїв / С. Власенко // Голос України : газета Верховної Ради України. — 2017. — N 17(28 січ.). — С. 4.

У Центральному державному архіві громадських об’єднань України зберігаються документи, які висвітлюють діяльність українських громад за кордоном, спрямовану на вшанування пам’яті Героїв Крут…

Програма заходу, приуроченого пам’яті Героїв Крут (із документів української еміграції, 1934 рік).

Грабовський, Сергій. Крути й “кіборги” : обережніше з порівняннями та метафаромаи / С. Грабовський // День : ежедневная всеукраинская газета. — 2018. — N 13/14(26–27 січ. — С. 5.

Грабовський, Сергій. Крути. Сьогодення. Уроки : [до дня пам’яті вшанування героїв Крут] / С. Грабовський // День : ежедневная всеукраинская газета. — 2017. — N 15(31 січ.). — С. 5 : фотогр.

Десятерик, Дмитро. Розсипаний пазл. У прокат виходить фільм “Крути-1918” : [культура: укр. кіно] / Д. Десятерик // День : ежедневная всеукраинская газета. — 2019. — N 18/19(1–2 лют. — С. 30 : фотогр.

ФОТО С САЙТА KINOAFISHA.UA

Проект «Крути-1918» (англійська версія назви — «Winter of the braves», «Зима сміливих») став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 101-річчя проголошення Української Народної Республіки, до 101-ї річниці бою студентів під Крутами) та отримав 26 млн грн державної фінансової підтримки при загальному бюджеті 52 млн грн. Про масштаб проекту свідчить статистика виробництва: зйомки почалися в Межигір’ї, де відтворювалися французькі локації стрічки, взимку 2017 року знімали з використанням піротехнічних ефектів, за участю великих масовок, тварин та каскадерів. Основні локації були в Києві — Софійська площа, Київська фортеця, вулиці міста. Станцію Крути знімали в Сигнаївці Черкаської області. В цілому задіяно понад 1000 акторів й 2000 одиниць зброї.

Донець, Григорій. Одіссея Павла Тичини : [до 125-річчю з дня народження] / Г. Донець // Українська літературна газета. — 2016. — N 1(15 січ.). — С. 14–15 : фотогр. ; № 2. — С. 14–15 ; № 3. — С. 14–15 ; № 5. — С. 14–15 ; № 4. — С. 14–15.

«Пам’яті тридцяти» (21 березня 1918), присвячений героям, що загинули в бою з більшовицькою ордою під Крутами. Перепоховання тридцяти українських юнаків, в якому брав участь автор, відбулося у березні 1918 року на Аскольдовій могилі в Києві. Усі три вище згадані вірші були заборонені радянською цензурою і лише 1990 року опубліковані у 12-му томі академічного Зібрання творів поета в «Додатках». …Тичина був палким прихильником самостійності України і став найбільшим співцем національно-визвольних змагань рідного народу. Невипадково ж його називали бардом Української Народної Республіки.

Зятьєв, Сергій. Непереможна любов до Батьківщини : 29 січня — День пам’яті Героїв Крут / С. Зятьєв // День : ежедневная всеукраинская газета. — 2020. — N 15(29 січ.). — С. 4–5.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Скільки молодих українців вступили у смертельний двобій із російсько-більшовицькою ордою в січні 1918 року? Які втрати вони понесли? Як склалася подальша доля тих, кому поталанило вижити? Відповісти на ці запитання ми запропонували історику, заступнику директора Національного військово-історичного музею України Ярославу Тинченку, який багато років досліджує події столітньої давнини.

Скальський, Віталій.“Боронячи Україну від насильників”. Наші перші “кіборги” : [біографії та фотокартки 8-х крутянців] / В. Скальський // Наддніпрянська правда. — 2017. — N 8(1 лют.). — С. 1,2 : фотогр.

У березні 1918 р. крутянців перепоховали на Аскольдовій могилі у Києві. Наразі вдалося встановити та перевірити життєписи вісьмох крутянців та віднайти шість їхніх фотокарток. Пропонуємо читачам ознайомитись з біографіями перших кіборгів та подивитись їм у вічі.

Сулима, Людмила. Пам’яті тридцяти : [герої Крут] / Л. Сулима // Слово Просвіти : всеукраїнський культурологічний тижневик. — 2018. — N 4(25–31 січ.). — С. 7–8.

Тоді, далекого 1918 року, захисники Крут відступили перед більшовицькою навалою. Вони захищали свою землю неподалік села з символічною назвою — Пам’ятне, між Ніжином, захопленим більшовиками, і Києвом, що був від них за 130 км, теж захопленим більшовиками. Стримуючи ворога, вони й не підозрювали, що таким чином забезпечили успіх делегації українського уряду на перемовинах у Брест-Литовську.

Сюндюков, Ігор. Бій під Крутами : легенда і люди: [історія: до 100-річчя бою під Крутами] / І. Сюндюков // День : ежедневная всеукраинская газета. — 2018. — N 13/14(26–27 січ. — С. 5.

ВАСИЛЬ КОРЧИНСЬКИЙ, «КРУТИ. МАМИНІ ЯБЛУКА». РОБОТА ПРЕДСТАВЛЕНА НА VIII ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ БІЄНАЛЕ МИСТЕЦТВА ІСТОРИЧНОГО ЖАНРУ «УКРАЇНА ВІД ТРИПІЛЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ В ОБРАЗАХ СУЧАСНИХ ХУДОЖНИКІВ» / ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ МАРІЇ ПРОКОПЕНКО / «День»

…Київські курсанти та загін «Вільного козацтва» — зустріли вогнем більшовицьких окупантів, що мали численну перевагу в силі…Навіть попри величезні втрати українців (загинуло 250–300 юнаків, достеменно відомі лише імена тих, хто був у березні 1918-го похований на Аскольдовій могилі) молоді бійці затримали марш окупантів на Київ на два-три дні (ремонт залізниці, перегрупування ворожих сил), що в тодішніх умовах (ішли перемовини в Брест-Литовську) було дуже важливо. Пам’ятаймо, подвиг героїв Крут не може бути марним!

Уроки історії потрібні, щоб перемагати : [до Дня пам’яті Героїв Крут] // Голос України : газета Верховної Ради України. — 2016. — N 16(29 січ.). — С. 1 : фотогр.

На знімку: картина «Бій під Крутами» тернопільського художника Юрія Чумака, яка зберігається у фондах Тернопільського держархіву. Репродукція Ігоря КРОЧАКА.

Чепурний, Василь.Жар і холод січня 1918-го / В. Чепурний // Голос України : газета Верховної Ради України. — 2017. — N 17(28 січ.). — С. 1,4–5.

Ідентифіковані учасники бою під Крутами: перший ряд (зліва направо) командувач українськими силами Аверкій Гончаренко, сотник Яків Рябокінь-Рогоза-Рогозанів, Ігор Лоський, сотник Модест Семирозум, сотник Федір Тимченко, підполковник Микола Янів; другий ряд (зліва направо) Микола Ганкевич (загинув), Іван Сорокевич (загинув), Володимир Шульгин (загинув), Микола Корпан (загинув), Осип Твердовський, Григорій Пипський (загинув), Іван Шарий, хорунжий Сергій Євтимович. Колаж створено на основі інформативного матеріалу з сайту http//kruty.org.ua

Чорна, Світлана. Перші “Кіборги” : незламний дух і сила волі / С. Чорна // Голос України : газета Верховної Ради України. — 2020. — N 17(29 січ.). — С. 1,12.

Мурал на честь героїв, які брали участь у бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року. Побачити його можна за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 111/113, біля Палацу «Україна». Художник проекту — Андрій Пальваль. Фото зі сторінки КРУТИ 1918 у Фейсбуці.

Бій на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року, один із епізодів збройного протистояння між УНР та радянською Росією, увійшов в історію України з набуттям її незалежності як бій за майбутнє держави, як перемога духу і сили волі перших «кіборгів» — офіцерів, старшин, членів загону Вільного козацтва Армії УНР, студентів, гімназистів, які стали на захист Києва від російсько-більшовицьких військ. Героїзм загону став символом незламності народу, який прагнув позбутися московських пут. Нині подія, що десятиліттями замовчувалася радянською і російською історіографією, посідає чільне місце в нашій національній історичній пам’яті…

Чорномор, Володимир. Крути 29 січня 1918 р. — символ героїзму українського юнацтва / В. Чорномор // Слово Просвіти : всеукраїнський культурологічний тижневик. — 2016. — N 4(28 січ.-3 лют.). — С. 2.

…Про Героїв Крут багато написано, їм присвячують поетичні і прозові твори, окремі статті в пресі, книги. На полі бою в Крутах 2006 року відкрито пам’ятник-комплекс, куди увійшли музей, каплиця та курган із червоною колоною, увінчаною тризубом. Навколо кургану встановлено 300 гранітних монолітів та висаджено каштановий гай. У Києві на Аскольдовій могилі встановлено хрести, біля яких відправляють панахиди. Найвеличніший пам’ятник юним лицарям, які своєю кров’ю скропили волю України, — це розбудова незалежної, соборної Української держави.

Швед, Ольга. “Командування передало наказ відступати, але хтось переплутав і сказав наступати” : захисники Крут були озброєні гарматою, вісьмома кулеметами й проржавілими рушницями / О. Швед // Країна : Тижневий журнал по-українські. — 2018. — N 3(25 січ.). — С. 6–7.

Автор: Музей Української революції 1917–1921 років. Панцерний потяг ”Січовий стрілець” і його команда після звільнення Києва від більшовицьких військ, березень 1918 року. Тоді в місті відбулося урочисте перепоховання учасників бою під Крутами

27 загиблих під Крутами юнаків 19 березня 1918 року перепоховали в Києві, на Аскольдовій могилі. 1934-го це кладовище зрівняли із землею і на його місці розбили парк.

“Dulce et decorum pro patria mori! — Солодко і прекрасно вмерти за отчизну, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів. Якраз сьогодні, коли Центральна Рада засідала, почали зривати цього двоголового орла, цей символ самодержав’я, це пятно неволі, в якій Україна перебувала стільки віків. Але ця операція знищення неволі не могла пройти безкровно, і кров пролилась. Щасливі ті, хто кров’ю засвідчив свою любов до рідного краю. Слава їм і вічний спокій!” –сказав голова Центральної Ради Михайло Грушевський на мітингу під стінами установи, коли до неї підійшла похоронна процесія 19 березня 1918 року. Тіла загиблих під Крутами привезли на залізничний вокзал і звідти через центр міста пронесли до Аскольдової могили.

Всі джерела наявні у фондах бібліотек-філій Херсонської ЦБС та Центральної бібліотеки імені Лесі Українки.

Корисні Інтернет-посилання

Тематичні матеріали

Крути в українському кіномистецтві

Спецпроект “Бій під Крутами. 100 років”. Збройне протистояння між Україною та більшовицькою Росією
Крути 1918. Офіційний трейлер 1

Художній фільм за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти 4-тисячного добре озброєного війська.

Вшанування пам’яті героїв Крут

Монумент битви під Крутами

Меморіал Пам’яті Героїв Крут

Меморіал розташовано поблизу села Крути Чернігівської області. Вперше увіковічнити місце бою намагалися ще 1989 року (до 70-річчя події) представники громадських організацій — Української Гельсінської Спілки, Просвіти, долаючи шалений опір (у тому числі й фізичний) з боку тодішньої влади. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам’ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона має нагадувати колони Київського Університету, звідки була більшість студентів, що билися під Крутами. На металевій пам’ятній дошці накреслено: «Тут береже Україна сон молодих своїх синів, які загинули геройською смертю в борні за її волю під Крутами 29 січня 1918 року». Бронзова пробита кулями гімназійска шинель наче розіп’ята на хресті… На камені перед входом до каплички — слова національного гімну України: “ Душу й тіло ми положим за нашу свободу”...

Пам’ятник Героям Крут на Аскольдовій могилі

Пам’ятник, встановлений біля старого пам’ятного знака поруч із церквою Миколая Чудотворця, має форму гранітного хреста з тризубом. Тож герої Крут стали взірцем захисника Батьківщини. Ці хлопці захистили Батьківщину у найважливіший момент, коли цього не захотіли чи не змогли зробити інші.

Пам’ятник Героям Крут

Алея Героїв Крут пролягає від площі Слави до площі Андрія Первозванного. До 2001 року була частиною давнього Дніпровського узвозу. Згідно з рішенням Київради від 24 травня 200 року частину Дніпровського узвозу від площі Слави до Аскольдової могили було виокремлено у окрему вулицю — Алею Героїв Крут.

Алея Героїв Крут (Київ)

Крути в українському пісенному мистецтві

Джерело: проект “Українські пісні” :https://www.pisni.org.ua"!

Ім’я та приклад учасників бою під Крутами вже багато років об’єднує тих, хто готовий захищати України.

У Львівському ліцеї імені Героїв Крут зустрілися різні покоління крутян — офіцери, які захищають державу від російського агресора, курсанти військових навчальних закладів та юнаки, які вчаться на героїчних прикладах минулого та сьогодення.

Дякуємо за увагу!

Укладач: відділ інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування Центральної бібліотеки імені Лесі Українки, м. Херсон, Україна

2022 р.

--

--

Інтерактивні проекти бібліографічного відділу Херсонської централізованої бібліотечної системи

Love podcasts or audiobooks? Learn on the go with our new app.

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store
Бібліографічний відділ Херсонської ЦБС

Бібліографічний відділ Херсонської ЦБС

Інтерактивні проекти бібліографічного відділу Херсонської централізованої бібліотечної системи